Настінні газові котли використовують у більшості країн Європи, для
індивідуального опалення й гарячого водопостачання квартир, будинків і
котеджів. Максимальна опалювальна потужність таких котлів становить 24-31 кВт
(але існують моделі й по 42 кВт) - це дозволяє, задовольняти потреби в теплі
приміщення площею до 250-350 кв.м.
Одне з головних переваг настінних двоконтурних котлів - укомплектованість
всім обладнанням, необхідним для того, щоб забезпечити опалення й гаряче водопостачання
(ГВП) всього будинку.
Виробляють цю техніку практично всі провідні фірми - їхня продукція
представлена й в Україні. Подібне обладнання є в асортименті: Bosch, Buderus,
Vaillant, Viessmann, Wolf, Junkers (усе - Німеччина), Аriston, Вахi, Веrеttа,
Biasi, Fеrrоli, Fondital, Hermann, Bongioanni, Immergas, Nova Florida, Weller (усе
- Італія), Protherm (Словаччина), Termet
(Польща), Dakon, Mora, (усе - Чехія),
Lotte, Daewoo (Корея). Варто відзначити в числі лідерів продаж, судячи з оцінок
багатьох експертів, міцно тримаються компанії Baxi й Vaillant, а також Ariston,
Beretta, Hermann й Junkers (Німеччина).
Практично всі газові котли оснащені моделюючими пальниками, що змінюють
мікропроцесором потужність нагрівання (звичайно в межах 40-100 %), і регулюють
температуру нагрівання теплоносія й господарської води залежно від потреб будинку
в теплі. Настінні двоконтурні котли, адаптовані для експлуатації в України, не
бояться зниження тиску газу в магістралі до 13 мбар, а окремі моделі - і до 3-5
мбар. Звичайно, потужність при такому дефіциті газового напору знижується в 5-6
разів у порівнянні з номінальною, але функціонують вони стабільно. Якщо газ
тільки планують підвести до вашого будинку, можна перенастроїти настінний
двоконтурний газовий котел на привізний балонний газ (пропан-бутан). Автоматика
таких котлів забезпечує автономну роботу протягом усього року. Ну а система
безпеки піклується про захист обладнання від неправильної експлуатації й різних
екстремальних ситуацій.
В настінних двоконтурних котлів є і недоліки. По-перше, це менший, чим у підлогових,
термін служби (10 -15 років.). По-друге, рівень шуму пристроїв становить до 50 дБ.
По-третє, господарська вода при їхньому використанні звичайно стає гарячої лише
через 5 -15 с. після того, як відкрили кран.
Очевидно, що основне призначення сучасних настінних двоконтурних котлів -
опалення приміщень. Ці прилади вже оснащені убудованими елементами, необхідними
для організації повномасштабної котельні, у тому числі одним-двома
циркуляційними насосами, мембранним баком, системою автоматики, безліччю різних
компонентів, що гарантують безаварійну роботу котла, і т.п.
Настінні двоконтурні котли можна підключати прямо до радіаторної системи
опалення будинку. Багато моделей при цьому підтримують температуру теплоносія
30-85 °С.
Теплоносій (ряд виробників допускають використання тільки води)
підігрівається звичайно в мідному теплообміннику, що забезпечує передачу тепла
від димових газів. Він установлений над камерою згоряння двоконтурного котла -
металевою коробкою (приблизно 20х20х20 см) з аркушів алюмінізованного металу з
теплоізоляцією. У нижній частині камери згоряння, на місці дна коробки, розташований
пальник.
Як тільки виникає необхідність подати теплоносія в систему опалення,
пальник котла по сигналу електроніки запалюється. Багато сучасних моделей
настінних двоконтурних котлів оснащені системою електронного розпалу: після відновлення
енергопостачання вони автоматично включаються зі збереженням початкових
настроювань. Одночасно з пальником починає працювати насос, і вода з контуру
теплообмінника надходить в опалювальну систему й радіатори. У міру підвищення
температури води в опалювальній системі подача газу до пальника зменшується, що
дозволяє заощадити газ і підвищити ефективність котла. Коли температура води
перевищить задану, подача газу до пальника припиниться й котел перейде в режим очікування
(до початку наступного циклу нагрівання). Якийсь час насос буде продовжувати
працювати для рівномірного розподілу тепла усередині системи, щоб не допустити
перегріву й псування теплообмінника настінного котла.
Регулювання системи опалення припускає підключення до автоматики двоконтурного
котла кімнатний регулятор з функцією програмування (на день або тиждень), що знаходиться
в приміщенні й настроєного на певну кімнатну
температуру. На регуляторі можна задавати температуру залежно від потреби в
різні проміжки часу (наприклад, у вихідні й будні, увечері й удень).
Існують котли, автоматика яких припускає можливість регулювання температури
теплоносія залежно від температури вуличного повітря. Зовнішній датчик установлюють
на північному фасаді будинку, у захищеному від сонця місці. Всередині одного із
приміщень, що обігрівають, монтують додатковий кімнатний регулятор. Відразу два
датчики - і кімнатний, і вуличний - дозволяють точно відслідковувати й
оперативно коректувати температуру в будинку.
Сучасні настінні двоконтурні котли дозволяють облаштувати в будинку й
змішані системи опалення: радіатори й теплі підлоги. Є й інші варіанти їхнього
використання - наприклад, для підігріву води в басейні, для постачання теплом частини
будинку (тільки гаража); можливо каскадне підключення декількох котлів для
підвищення сумарної теплової потужності й т.п.
Настінні двоконтурні газові котли
із проточними нагрівачами. Через кухонний змішувач витікає приблизно 5-6 л/хв, через душову лійку -
5-10 л/хв води. Таким чином, очевидно, що котел із проточним нагрівом одночасно
забезпечить гарячою водою мийку й душ або без проблем заповнить одну ванну
Нагрівання води для побутових потреб у системі ГВП починається автоматично
при відкриванні крана гарячої води на будь-якому змішувачі. При цьому діє
принцип пріоритету перед опаленням: спочатку гаряча вода для кранів, а потім -
для батарей.
У багатьох сучасних котлах, для підготовки гарячої води застосовують бітермічний
мідний теплообмінник. У ньому трубка для
нагрівання води, призначеної для господарських потреб, проходить усередині
труби нагрівання теплоносія, що, у свою чергу, нагрівається від контакту з
димовими газами. Накип - ворог більшості проточних нагрівачів - у такому
теплообміннику відкладається дуже повільно. Господарська вода, протікаючи через
внутрішню трубку бітермічного теплообмінника, нагрівається від теплоносія, що
виключає її закипання й, а також інтенсивного відкладення солей. При закриванні
крана гарячої води автоматика включає циркуляційний насос системи опалення, і
він, проганяючи теплоносій по зовнішній трубі теплообмінника, швидко остуджує його,
що перешкоджає утворенню відкладень після використання ГВП.
І все-таки частіше для підігріву води використовують пластинчасті
теплообмінники з нержавіючої сталі. При відкриванню крана гарячої води
включаються пальник і циркуляційний насос системи опалення настінного
двоконтурного котла, але вода з контуру первинного теплообмінника направляється
не в радіатори, а в пластинчастий теплообмінник, забезпечуючи швидке нагрівання
прогнаної через нього холодної води. Головний метод захисту від відкладення накипу
- не допускати перегріву води вище 60 °С, і про це повинна подбати автоматика котла.
При наявності жорсткої води в системі водопостачання, виробники рекомендують
використовувати газові котли опалення з роздільними теплообмінниками, щоб продовжити строк
їхньої служби.
В реальних умовах витрати води іноді може змінюватися (вона залежить від того,
скільки точок водорозбіра використовується в цей момент). Завдяки управлінню потужності
пальника за допомогою спеціальної "турбінки" у контурі гарячого
водопостачання (частота її обертання залежить від кількості споживання гарячої
води) котли забезпечують точну підтримку заданої температури води на виході.
Настінні двоконтурні газові котли
з вбудованими накопичувальними нагрівачами.
Котли з вбудованими накопичувальними нагрівачами трохи дорожче в
експлуатації, чим із проточними нагрівачами (газ витрачається на постійну
підтримку досить високої температури води в баку), до того ж вимагають більше
місця для установки обладнання. Однак якщо для користувача на першому місці -
комфортність використання ГВП, то вибір варто зупинити саме на них.
Підігрів води в бойлері часто здійснюється за допомогою зануреного в нього спіралеподібного
трубчатого теплообмінника, у який за
допомогою трьохходового клапана направляється вода з опалювального контуру. Для
ГВП у настінних двоконтурних котлах може бути передбачений додатковий насос. Дані
про температуру води звичайно відображаються на рідкокристалічному дисплеї, винесеному
на передню панель.
Об’єм бойлера, що вмонтований в сучасні настінні двоконтурні котли, як
правило, становить 45-60 л.
Користувач може розпорядитися цим запасом у будь-який момент і використати його
з будь-якою інтенсивністю. Як правило, настінний двоконтурний котел з вбудованим
бойлером має функцію захисту від бактерій, шкідливих для здоров'я людини.
Бойлер періодично нагріватися до температури понад 60 °С.
Настінні газові котли з
відкритою й закритою камерою згоряння.
Визначальна умова при виборі приміщення для настінного двоконтурного котла
- наявність або відсутність у ньому димоходу. Якщо є димохід, логічно придбати
настінний апарат з відкритою камерою згоряння (котли такого типу – найдешевші).
Повітря буде надходити до пальника такого котла безпосередньо із приміщення
(близько 1 м3/ч на 1 кВт потужності). Димохід по можливості повинен бути теплоізольованим
і корозійнно - стійким (допустимо, з нержавіючої сталі). Справа в тому, що
вихлопи настінних котлів мають відносно низьку температуру (80-200 °С), і на
стінки димоходу може осідати конденсат з p2,7 (по сполуці він близький до
розведеної сірчаної кислоти).
Якщо димоходу немає, вигідніше купити настінний котел із закритою камерою
згоряння. Вона в подібному апараті поміщена в додатковий ізолюючий кожух зі
сталі, розташована усередині корпуса котла. Необхідне для горіння повітря
подається в закриту камеру з вулиці, і продукти згоряння виходять в атмосферу.
При цьому можливе застосування роздільних каналів (діаметром 80 мм і довжиною до 7-9 м кожний) для подачі повітря
в котел і для видалення з нього димових газів за межі приміщення. Частіше
закрита камера з`єднуєтьcя за допомогою коаксіального димоходу (наприклад,
труба діаметром 60 мм
у трубі діаметром 100 мм
й ін.). Свіже повітря затягується в камеру по зовнішньому кільцевому каналі, а
по внутрішній трубі з будинку виходять продукти згоряння.
З камери згоряння гази звичайно видаляє вентилятор. У результаті його
роботи в закритій камері згоряння створюється розрідження, і до пальника
підтягується повітря з вулиці. Однак існують і настінні котли з вентиляторними
пальниками, у яких задіяний вентилятор, що нагнітає повітря з вулиці в камеру
згоряння. Поступаючи свіже повітря виштовхує димові гази з камери в димохід. Такий
вентилятор не контактує з продуктами
згоряння, завдяки чому термін його служби збільшується.